бездокументарність

[bɛzdokumɛntɑrnistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Властивість або стан, коли права на цінні папери, інші фінансові активи або окремі види майна існують та підтверджуються виключно в електронній (цифровій) формі, без випуску фізичних документів (сертифікатів).

  2. (Юриспруденція) –

    У юридичній та фінансовій практиці: принцип організації обігу цінних паперів, за якого їхній власник ідентифікується на підставі запису в спеціальному реєстрі, що ведеться електронно, а не на підставі володіння паперовим документом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бездокументарність, р. бездокументарності, д. бездокументарності, з. бездокументарність, о. бездокументарністю, м. бездокументарності, к. бездокументарносте

Більше записів