1. Такий, що не має вад, недоліків, помилок; ідеальний, досконалий.
2. Такий, що не дає приводу для осуду або критики; бездокладний.
бездоганний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
139Доктор Падлюччо тожи посвіжів наружностю, і басовито про дікламірував, не втримавшись від урочистого перезвона в голосо вих связках: — Се ти, мій бездоганний умнік. Міша густо покраснів.
— Невідомий автор
Частина мови: прикметник () |