Властивість або стан за значенням прикметника “безбоязний”; відсутність боязкості, страху; сміливість, відвага, хоробрість.
безбоязність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан за значенням прикметника “безбоязний”; відсутність боязкості, страху; сміливість, відвага, хоробрість.
Відсутні