1. Властивість за значенням прикметника “безборонний”; стан, коли щось або хтось не має захисту, не може чи не в змозі оборонятися, опиратися; беззахисність, незахищеність.
2. Відсутність зброї або засобів для оборони; беззбройність.
Словник Української Мови
Буква
1. Властивість за значенням прикметника “безборонний”; стан, коли щось або хтось не має захисту, не може чи не в змозі оборонятися, опиратися; беззахисність, незахищеність.
2. Відсутність зброї або засобів для оборони; беззбройність.
Приклад 1:
Прозорий ранок Все погубити і все забути — в сум’ятті, у дощах, в маю, і закохатись в середині лютого у безборонність твою. Вічність і тиша.
— Невідомий автор