1. Стан, за якого відсутні матеріальні негаразди, потреби; забезпеченість, достаток у матеріальному житті.
2. Відсутність біди, лиха, нещастя; благополуччя, безтурботність.
безбідність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |