безбандажний
[bɛzbɑndɑʒnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Медицина) –
Який не має бандажу, не закріплений бандажем.
- (Медицина) –
Який не потребує накладання або носіння бандажу.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) Про стан, ситуацію тощо: вільний від обмежень, примусу, жорсткого контролю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безбандажний, р. безбандажного, д. безбандажному, з. безбандажного, о. безбандажним, м. безбандажнім