безбалковий
[bɛzbɑlkoʋɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Техніка) –
(у будівництві) такий, що споруджений або виконаний без застосування балок, з монолітним перекриттям, що спирається безпосередньо на колони або стіни.
- (Техніка) –
(у військовій справі, про артилерійську систему) такий, що не має балкового (звичайного) лафета, змонтований безпосередньо на платформі або в установці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безбалковий, р. безбалкового, д. безбалковому, з. безбалкового, о. безбалковим, м. безбалковім