бей

Значення

1. (Історія) –

   Титул феодального правителя в деяких тюркомовних країнах (особливо в історичному Кримському ханстві), а також особа, що має цей титул; відповідає європейському титулу “князь”.

2. (Історія) –

   Почесний титул у Туреччині та деяких інших країнах Близького Сходу, що додається до імені; пан, голова.

3. (Література) –

   У переносному значенні — могутня, впливова або багата людина.

Правопис та відмінювання