бетаїн

1. Органічна сполука, похідна амінокислот, що міститься в буряку та інших рослинах, використовується в медицині та косметології як речовина з зволожуючими та метаболічними властивостями; триметиліровання гліцину.

2. (у хімії) Клас природних сполук, внутрішні солі, що містять позитивно заряджену катіонну групу (наприклад, четвертинну амонійну) та негативно заряджену аніонну групу (наприклад, карбоксилатну), не пов’язані між собою безпосередньо.

Приклади вживання слова

бетаїн

Відсутні