бета-терапія

1. Метод променевої терапії онкологічних захворювань, заснований на внутрішньому або зовнішньому опроміненні пухлинних клітин бета-випромінюванням радіоактивних ізотопів (наприклад, стронцію-90, ітрію-90), яке має невелику проникаючу здатність і дозволяє локально впливати на патологічний вогнище.

2. У вузькому значенні — лікувальна процедура, при якій радіоактивний препарат, що випромінює бета-частинки, вводиться безпосередньо в пухлину або в порожнину організму (наприклад, синовектомія з використанням ренію-186 або ітрію-90 для лікування синовіту).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |