1. Метод ядерної фізики, що полягає у дослідженні розподілу електронів або позитронів (бета-частинок) за енергіями (спектрів) при бета-розпаді радіоактивних ядер для отримання інформації про структуру ядра та властивості слабкої взаємодії.
2. Сукупність експериментальних технік і приладів (наприклад, магнітних спектрометрів), призначених для реєстрації та вимірювання енергетичних спектрів бета-частинок.