бета-радіоактивність

1. Вид радіоактивності, при якому ядра атомів випромінюють бета-частинки (електрони або позитрони) внаслідок перетворення нейтрона в протон або протона в нейтрон усередині ядра.

2. Властивість радіоактивних ізотопів зазнавати бета-розпаду.

Приклади вживання слова:

бета-радіоактивність

Відсутні