1. Вид радіоактивності, при якому ядра атомів випромінюють бета-частинки (електрони або позитрони) внаслідок перетворення нейтрона в протон або протона в нейтрон усередині ядра.
2. Властивість радіоактивних ізотопів зазнавати бета-розпаду.
Словник Української Мови
Буква
1. Вид радіоактивності, при якому ядра атомів випромінюють бета-частинки (електрони або позитрони) внаслідок перетворення нейтрона в протон або протона в нейтрон усередині ядра.
2. Властивість радіоактивних ізотопів зазнавати бета-розпаду.