бета-перетворювання

1. У ядерній фізиці — тип радіоактивного розпаду, при якому ядро атома випромінює бета-частинку (електрон або позитрон) та антинейтрино або нейтрино, що призводить до перетворення одного нукліда в інший зі зміщенням атомного номера на одиницю.

2. У теорії лямбда-числення — одна з основних операцій спрощення (редукції), що полягає в заміні формального параметра функції на фактичний аргумент у її тілі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |