бета

1. Друга літера грецького алфавіту (Β, β), яка в системі грецького алфавітного запису чисел позначає число 2.

2. Назва другого за яскравістю зорі в певному сузір’ї (наприклад, бета Центавра).

3. У фінансах — коефіцієнт, що вимірює волатильність (мінливість) цін на акції чи портфель цінних паперів у порівнянні з ринком загалом.

4. У технологіях, програмному забезпеченні — позначення етапу розробки, на якому продукт (переважно програмне забезпечення) є практично готовим і проходить фінальне тестування обмеженим колом зовнішніх користувачів (бета-тестування).

5. У фізиці — позначення одного з видів іонізуючого випромінювання (бета-випромінювання), що являє собою потік електронів або позитронів, а також частинки, що випускається при цьому (бета-частинка).

6. У хімії та біохімії — префікс у назвах сполук, що вказує на положення замісника у молекулі або на певну просторову конфігурацію (наприклад, бета-каротин, бета-версія).

Приклади вживання

Приклад 1:
340 0,040 0 0,327 0,473 0,492 E, MeB 0,617 6,203 Бета – розпад β – розпадом називається процес самочинного перетворення нестабільного ядра в ядро- ізобар із зарядом, який відмі н- ний на 1Z ±=∆ , за рахунок випускання еле- ктрона (позитрона) або захоплення еле к- трона. Період піврозпаду β – радіоактив- них ядер змінюється від с10 2−≈ до 15102 ⋅ років.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
ЛЕЙПУНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ІЛЛІЧ (1903-1972) Дав в 1936 р. перше непряме підтвердження гіпотези нейтрино на основі вимірювання енер- гії ядер віддачі при бета-розпаді. ГАМОВ ДЖОРЖ (ГЕОРГІЙ АНТОНОВИЧ) (1904-1968) Встановив у 1936 р. в теорії β- розпаду пр а- вила відбору.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |