бесідонька

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “бесіда”: невелика, задушевна розмова, частіше про щось приємне, сімейне або інтимне.

2. (У фольклорі, переважно в піснях) Ласкаве позначення самої розмови як дії або зібраного для розмови, спілкування гурту людей, компанії.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |