Історичний термін, що позначає політику та дії французького дипломата Жана-Батиста Бертину, спрямовані на посилення впливу Франції у Скандинавії та протидію Російській імперії в регіоні Балтійського моря в середині XVIII століття.
У ширшому значенні — політика втручання або активного впливу однієї держави на справи інших країн певного регіону з метою створення вигідних для себе військово-політичних альянсів та ослаблення позицій суперника.