беркут

1. Великий хижий птах родини яструбових, поширений у гірських та лісостепових районах Євразії та Північної Америки, з темно-бурим оперенням із золотавим відтінком на потилиці; один з найбільших і найсильніших орлів (Aquila chrysaetos).

2. Назва спеціального підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, створеного для боротьби з організованою злочинністю та масовими заворушеннями (1992—2014 рр.).

3. Назва спортивного товариства та однойменного футбольного клубу з міста Тернополя.

Приклади вживання

Приклад 1:
Для глядачів тут сцена закрута, де чорний беркут з крилами наопашки хребет землі до сонця поверта. А ми йдемо, де швидше, де поволі.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”

Приклад 2:
Iван Франко ЗАХАР БЕРКУТ I Cумно і непривітно тепер в нашій Тухольщині! Правда, і Стрий, і Опір однаково миють її рінисті зелені узбережжя, луги її однаково покриваються весною травами та цвітами, і в її лазуровім, чистім повітрі однаково плавле та колесує орел беркут, як і перед давніми віками.
— Невідомий автор

Приклад 3:
V З важким серцем ішов Максим Беркут посеред невеличкої ватаги тухольських молодців на сповнення громадської волі. Відмалку виріс він у глибокім почуванню своєї єдності з громадою і святості громадської волі, тож і тепер, коли зовсім не впору для його серця на нього впав почесний вибір громади — прогнати з громадських земель ворога громади, якого бачили тухольці в боярині, — і тепер він не смів відмовитись від того поручення, хоч серце його рвалося і краялось на саму думку, що буде мусив стрітися з Мирославою, з її батьком як з ворогами, що буде, може, мусив боротися з боярськими лучниками або і з самим боярином, проливати кров людську в очах тої, за котру він сам готов був свою кров пролити.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |