1. У західноєвропейській фортифікації (переважно німецькій) — головна, найвища та найміцніша вежа середньовічного замку типу “бергфрид”, що зазвичай мала квадратну або круглу форму, слугувала останнім укріпленим пунктом оборони (донжоном) та символом влади феодала.
2. Тип середньовічного замку, характерний для Центральної Європи (особливо Німеччини та Австрії), головною відмінною рисою якого є наявність окремо стоячої, неприступної головної вежі (бергфрида), часто нежилової, призначеної виключно для оборони.