бергфрід

1. Військово-оборонна споруда у формі вежі, яка була характерною для середньовічних замків Центральної та Східної Європи, зокрема в Німеччині та на українських землях; головна, найвища й найміцніша вежа замку (донжон), останній рубіж оборони.

2. В архітектурі — тип замкової вежі, зазвичай прямокутної або круглої форми, що стояла окремо або входила до комплексу фортифікаційних споруд, мала кілька ярусів і завершувалася бійницями та зубцями.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |