березит

[bɛrɛzɪt] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Геологія) –

    Гірська порода метасоматичного походження, що складається переважно з кварцу та польових шпатів (альбіту, мікрокліну), з домішками піриту, карбонатів та інших мінералів; утворюється внаслідок зміни (березитизації) гранітів та інших порід гідротермальними розчинами і часто пов’язана з родовищами золота, поліметалів.

  2. (Геологія) –

    (заст., рідк.) Назва одного з видів білого кварцу або світлого польовошпатового каменю, що використовувався для виготовлення прикрас або побутових виробів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. березит, р. березиту, д. березитові, з. березит, о. березитом, м. березиті, к. березите

Більше записів