березка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “береза” — молода або невелика береза.

2. Народна назва повзучої рослини з родини барвінкових з довгими стеблами та блискучими листочками (лат. Vinca minor), відомої також як барвінок малий.

3. Назва традиційного українського, білоруського та російського хороводного танцю або музичної п’єси, що його імітує, у якому учасники, рухаючись плавними кроками, символічно “плетуть” стрічку навколо зображення берези або серед танцю.

4. Власна назва населених пунктів, установ, закладів тощо (наприклад, село Березка, санаторій “Березка”, ресторан “Березка”).

Приклади вживання

Приклад 1:
З жита раптом виринає Польова; зелена одіж на їй просвічує де-не-де крізь плащ золотого волосся, що вкриває всю її невеличку постать; на голові синій вінок з волошок, у волоссі заплутались рожеві квіти з куколю, ромен, березка. Польова (з благанням кидається до Мавки) Сестрице, пошануй!
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
З жита раптом виринає Польова; зелена одiж на їй просвiчує де-не-де крiзь плащ золотого волосся, що вкриває всю її невеличку постать; на головi синiй вiнок з волошок, у волоссi заплутались рожевi квiти з куколю, ромен, березка. Р у с а л к а П о л ь о в а (з благанням кидається до Мавки) Сестрице, пошануй! Краси моєї не руйнуй! Я мушу. Р у с а л к а П о л ь о в а Уже ж мене пошарпано, всi квiтоньки загарбано, всi квiтоньки-зiрниченьки геть вирвано з пшениченьки! Мак мiй жаром червонiв, а тепер вiн почорнiв, наче крiвця пролилася, в борозенцi запеклася… Сестрице, мушу я! Твоя краса на той рiк ще буйнiше залишає, а в мене щастя як тепер зов’яне, то вже не встане! Р у с а л к а П о л ь о в а (ламає руки i хитається вiд горя, як од вiтру колос) Ой горенько!
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Частина мови: іменник (однина) |