1. Дія за значенням дієслова “берегти”; ставлення до когось або чогось з обережністю, турботою, охороною, прагненням зберегти, не завдати шкоди.
2. (у філософії, екології) Принцип свідомого, етичного ставлення до природи, культурної спадщини, життя та ресурсів, що передбачає відповідальне й розсудливе використання з метою їх збереження для майбутніх поколінь.