бережіння

[bɛrɛʒinnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Психологія) –

    Дія за значенням дієслова “берегти”; ставлення до когось або чогось з обережністю, турботою, охороною, прагненням зберегти, не завдати шкоди.

  2. (Філософія) –

    (у філософії, екології) Принцип свідомого, етичного ставлення до природи, культурної спадщини, життя та ресурсів, що передбачає відповідальне й розсудливе використання з метою їх збереження для майбутніх поколінь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бережіння, р. бережіння, д. бережінню, з. бережіння, о. бережінням, м. бережінні, к. бережіння

Більше записів