1. Частина ткацького верстата у вигляді гребінця з тонких металевих пластин або дерев’яних зубців, що слугує для прибивання утоку до тканини та формування зе́ва.
2. (іст.) Обладунок, бойовий захисний пояс із залізних пластин або кілець, який носили поверх кольчуги.
3. (рідко) Високий крутий берег річки, яр; обрив.