бензол

Бензол — органічна сполука, безбарвна рідина з характерним запахом, що має формулу C₆H₆ і є найпростішим представником ароматичних вуглеводнів (аренів); широко використовується в промисловості як сировина для виробництва пластмас, барвників, лікарських засобів, а також як розчинник.

Приклади вживання

Приклад 1:
До полярних діеле ктриків належать гази 2SO , SH2 , 3NH та ін., рі дини – вода OH2 , соляна кислота HCl , бензол 66 HC тощо. Молекули таких діелектриків наз и- вають полярними.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
У молекулярних хмарах , що складаються головно з водню ( Н2), присутні і складніші молекули, наприклад, етиловий спирт ( СН3СН2ОН), бензол (C 6H6), нафталін (C 10H8), а також найпростіші органічні сполуки — мурашина й оцтова кислоти . Виявлено гліцин (C 2H5NO2) — одну з амінокислот, що складають білок, а також толіни — великі й складні органічні молекули, які утворюються з простих органічних молекул внаслідок дії ультрафіолетового світла .
— Невідомий автор

Приклад 3:
Далі колонку промивають серією розчинників з поступовим збільшенням десорбуючої здатності (петролейний ефір, бензол, хлороформ та ін.). При цьому компоненти, пересуваючись вниз з різною швидкістю, розділяються набагато повніше (прояв хроматограми).
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |