1. Стан тривоги, непокою, душевного хвилювання; відчуття неспокою, занепокоєння.
2. Властивість того, що викликає тривогу, непокій, хвилювання; неспокійливість.
Словник Української Мови
Буква
1. Стан тривоги, непокою, душевного хвилювання; відчуття неспокою, занепокоєння.
2. Властивість того, що викликає тривогу, непокій, хвилювання; неспокійливість.
Відсутні