Значення
- (Психологія) –
Дія за значенням дієслова “бентежити” — стан хвилювання, тривоги, непокою, спричинений несподіваними або неприємними обставинами, сумнівами.
- (Філософія) –
(у філософії, екзистенціалізмі) Фундаментальний стан людського буття, пов’язаний з усвідомленням власної свободи, відповідальності та неможливості знайти остаточну основу для своїх рішень і існування; екзистенційна тривога.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бентеження, р. бентеження, д. бентеженню, з. бентеження, о. бентеженням, м. бентеженні, к. бентеження