1. Дія за значенням дієслова “бенкетувати”; урочиста, шумна гулянка з бенкетом, пиятикою.
2. Розважливе, часто марнотратне проведення часу в задоволеннях, гульнях та пиятиці.
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “бенкетувати”; урочиста, шумна гулянка з бенкетом, пиятикою.
2. Розважливе, часто марнотратне проведення часу в задоволеннях, гульнях та пиятиці.
Приклад 1:
Це зала її найсолодшого бенкетування. Отут -то вона, наче хитра машина, повертаючись на своєму 200 повному ходу, радіє і, перебуваючи при самому житньому хлібі й воді, не зазд рить царським палатам.
— Тютюнник Григорій, “Вир”