бенкетар

[bɛnkɛtɑr] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    У давньоруській та українській традиції — учасник бенкету, гульбища; той, хто любить і часто влаштовує або відвідує бенкети, пишні застілля.

  2. (Література) –

    (Переносно) Людина, яка живе розкішно, насолоджується життям, часто безтурботно та з розмахом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бенкетар, р. бенкетаря, д. бенкетареві, з. бенкетаря, о. бенкетарем, м. бенкетареві, к. бенкетарю

Більше записів