бенедиктинці

[bɛnɛdɪktɪnt͡si] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    Члени католицького чернечого ордену, заснованого святим Бенедиктом Нурсійським у VI столітті, які живуть за статутом, що поєднує молитву, ручну працю та інтелектуальну діяльність, і чий девіз — «Молись і працюй» (Ora et labora).

  2. (Релігія) –

    Представники найстарішого та найвпливовішого монашого ордену західного християнства, який зіграв ключову роль у розвитку європейської освіти, культури та сільського господарства в Середньовіччі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бенедиктинець, р. бенедиктинця, д. бенедиктинцеві, з. бенедиктинця, о. бенедиктинцем, м. бенедиктинцеві, к. бенедиктинцю

Більше записів