бенедиктус

[bɛnɛdɪktus] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    Католицький церковний гімн, текст якого складається зі слів латинської молитви “Benedictus” (“Хвалимо”) та є частиною літургії годин і меси; музичне оформлення цього тексту різними композиторами.

  2. (Релігія) –

    Перше слово і поширена назва пісні Захарії (латинська молитва “Benedictus Dominus Deus Israel” — “Хвалимо Господа Бога Ізраїля”) з Євангелія від Луки (1:68-79), що використовується в християнському богослужінні.

  3. (Мистецтво) –

    У музичному мистецтві — вокальний або інструментальний твір (часто частина меси або кантати), створений на текст цієї молитви.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бенедиктус, р. бенедиктусу, д. бенедиктусові, з. бенедиктус, о. бенедиктусом, м. бенедиктусі, к. бенедиктусе

Більше записів