бендюги

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Калинівському районі Вінницької області.

2. Історична назва місцевості або урочища, що походить від прізвища козацького старшини Бендюги.

Приклади вживання

Приклад 1:
Квачі, помела, макогони В пушкарське відомство пішли; Колеса, бендюги і кари І самії церковні мари В депо пушкарськеє тягли. Держась воєнного обряду, Готовили заздалегідь Багацько всякого снаряду, Що сумно аж було глядіть.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (множина) |