Древослів

Словник Української Мови

бендюжник

[bɛndjuʒnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Власна назва: прізвисько козацького ватажка Івана Богуна, яке він отримав за походженням з містечка Бендюги (Бондури) на Чернігівщині.

  2. (Історія) –

    Заст. Прізвисько або прізвище, що вказує на походження людини з місцевості Бендюги або пов’язане з особою Івана Богуна.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бендюжник, р. бендюжника, д. бендюжникові, з. бендюжника, о. бендюжником, м. бендюжникові, к. бендюжнику

Більше записів