Древослів

Словник Української Мови

бекон

[bɛkon] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Кулінарія) –

    Копчена або солена свиняча грудинка, спеціально приготована для харчування.

  2. (Кулінарія) –

    Сорт солоної або копченої свинини, що готується з бокової частини туші свині, зазвичай з невеликою кількістю жиру.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бекон, р. бекона, д. беконові, з. бекона, о. беконом, м. беконі, к. бекон

Більше записів