1. Властивість за значенням прикметника “бажаний”; стан, коли щось є бажаним, потрібним, приємним або привабливим для когось.
2. У лінгвістиці (термін) — категорія, що виражає ставлення мовця до змісту висловлювання як до бажаного, можливого або навіть нереального; одна з модальних категорій, що часто реалізується через спосіб дієслова — бажаний спосіб (оптатив).