байстрюк

1. Позашлюбний син, дитина, народжена не в шлюбі; дитина, батьки якої не перебувають у офіційному шлюбі; незаконнонароджений.

2. (переносно, зневажливо) Про людину низького походження або поганої поведінки.

Приклади вживання слова

байстрюк

Приклад 1:
Ріс він хлопцем кмітливим і таки неслухняним, жвавим, дошпетним на вигадки, самостійним, дарма що байстрюк. Коли пас ягнята, до крові бився з іншими хлопцями.
— Франко Іван, “Мойсей”