байстрюк

[bɑjstrjuk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Позашлюбний син, дитина, народжена не в шлюбі; дитина, батьки якої не перебувають у офіційному шлюбі; незаконнонароджений.

  2. (Соціологія) –

    (переносно, зневажливо) Про людину низького походження або поганої поведінки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. байстрюк, р. байстрюка, д. байстрюкові, з. байстрюка, о. байстрюком, м. байстрюкові, к. байстрюче

Більше записів