байстрюча

[bɑjstrjut͡ʃɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Діалектний варіант слова “байстрюк” у жіночому роді — позашлюбна дитина, незаконнонароджена дівчинка або жінка.

  2. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — про жінку, яка поводиться безсоромно, розпусно або негідно; також може вживатися як образливе прозивне слово.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. байстрюча, р. байстрючати, д. байстрючаті, з. байстрюча, о. байстрючам, м. байстрючаті, к. байстрюча

Більше записів