Байокко — власна назва стилю в архітектурі та мистецтві, що виник у XVII–XVIII століттях як місцева, специфічна форма бароко в деяких регіонах Італії (зокрема, на півдні) та Іспанії, для якої характерна особлива виразність, декоративна насиченість, часом навіть надмірна пишність і фантазійність форм.
Байокко — власна назва художнього стилю, що розвинувся в колоніальній Латинській Америці (переважно в Мексиці) в XVII–XVIII ст. як синтез європейського бароко (зокрема, іспанського) та місцевих доколумбових традицій, що виражається в унікальній пластичності, комплексному орнаментальному вбранні та символічній насиченості архітектурних пам’яток.