байндер

1. Папка-органайзер з кільцями або спеціальним механізмом для зберігання та систематизації перфованих аркушів паперу, документів, змінних блоків.

2. (в поліграфії) Пристрій або машина для з’єднання (скріплення) окремих аркушів у блоки, зошити або книги.

3. (в хімії, будівництві) Речовина, що зв’язує компоненти суміші, надаючи їй цілісності та міцності (наприклад, в’яжуче у будівельних розчинах, клею тощо).

4. (в комп’ютерних технологіях) Програмний компонент або бібліотека, що забезпечує зв’язок та взаємодію між різними частинами програми або між різним програмним забезпеченням.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |