батьковбійниця

[bɑtʲkoʋbijnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Історична назва зброї (списа, рідше — шаблі), яку батько передавав синові як символ спадкоємства та доручення захищати рід.

  2. (Література) –

    Переносно: людина, яка продовжує справу батька, зберігає його традиції або спадщину; нащадок, гідний свого предка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. батьковбійниця, р. батьковбійниці, д. батьковбійниці, з. батьковбійницю, о. батьковбійницею, м. батьковбійниці, к. батьковбійнице

Більше записів