Значення
- (Лінгвістика) –
Присвійний відмінок множини іменника “батько”, що вказує на належність чогось обом або кільком батькам (наприклад, батьків дім, батьків заповіт).
- (Лінгвістика) –
У складі власних назв (географічних, назв установ тощо) — означення, що вказує на зв’язок із засновниками, фундаторами або на честь батьків (наприклад, Батьківщина, Батьківська церква).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. батьки, р. батьків, д. батькам, з. батьків, о. батьками, м. батьках, к. батьки