Значення
- (Юриспруденція) –
Колективна припинення роботи працівниками підприємства, установи тощо з метою досягнення певних економічних або політичних вимог; страйк.
- (Психологія) –
Переносно: ухилення від виконання обов’язків, роботи, активних дій; саботування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бастування, р. бастування, д. бастуванню, з. бастування, о. бастуванням, м. бастуванні, к. бастування