Значення
- (Історія) –
(історичне) Позашлюбна дитина знатної особи (зокрема, короля, князя, вельможі), яка визнавалася батьком, але не мала повного комплекту прав спадкоємця, народженої в законному шлюбі.
- (Мистецтво) –
(музичний інструмент) Різновид віоли або лютні, що був поширений у Європі в епоху Відродження та бароко, характерною рисою якого були додаткові резонансні (бурдонні) струни, що проходили під грифом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бастарда, р. бастарди, д. бастарді, з. бастарду, о. бастардою, м. бастарді, к. бастардо