бастард

[bɑstɑrd] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Історичний термін, що позначає позашлюбну дитину знатної особи (наприклад, короля, герцога, лицаря), яка не мала права на спадкування титулів та основних володінь батька, але часто визнавалася ним і могла отримати певні землі чи привілеї.

  2. (Література) –

    У переносному значенні — про щось гібридне, нечисте, що поєднує в собі різнорідні елементи або має сумнівне походження (наприклад, “бастард культури”, “архітектурний бастард”).

  3. (Соціологія) –

    Застаріла та образлива назва людини, народженої поза шлюбом; незаконнонароджений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бастарди, р. бастард, д. бастардам, з. бастарди, о. бастардами, м. бастардах, к. бастарди

Більше записів