Значення
- (Історія) –
Історичний термін, що позначає позашлюбну дитину знатної особи (наприклад, короля, герцога, лицаря), яка не мала права на спадкування титулів та основних володінь батька, але часто визнавалася ним і могла отримати певні землі чи привілеї.
- (Література) –
У переносному значенні — про щось гібридне, нечисте, що поєднує в собі різнорідні елементи або має сумнівне походження (наприклад, “бастард культури”, “архітектурний бастард”).
- (Соціологія) –
Застаріла та образлива назва людини, народженої поза шлюбом; незаконнонароджений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бастарди, р. бастард, д. бастардам, з. бастарди, о. бастардами, м. бастардах, к. бастарди