1. (історичне) Позашлюбна дитина знатної особи (зокрема, короля, князя, вельможі), яка визнавалася батьком, але не мала повного комплекту прав спадкоємця, народженої в законному шлюбі.
2. (музичний інструмент) Різновид віоли або лютні, що був поширений у Європі в епоху Відродження та бароко, характерною рисою якого були додаткові резонансні (бурдонні) струни, що проходили під грифом.