басо-контінуо

Значення

1. (Мистецтво) –

   Музичний термін, що позначає партію басового голосу в ансамблі або оркестрі, характерну для музики бароко (XVII–XVIII ст.), яка виконується на клавішному інструменті (наприклад, клавесині, органі) разом з інструментом, що веде мелодію (наприклад, віолончель, фагот), для створення гармонійної основи твору.

2. (Мистецтво) –

   Сам музичний інструмент (або група інструментів), що виконує таку партію, а також виконавці, які її реалізують.

Правопис та відмінювання