Значення
- (Історія) –
У Середній Азії (переважно в Узбекистані та Туркменістані) на початку XX століття — учасник національно-визвольного руху та збройного опору проти радянської влади.
- (Історія) –
У радянській історіографії — зневажлива назва учасника збройних бандитських формувань, що діяли в Середній Азії в перші роки радянської влади та боролися проти неї.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. басмач, р. басмача, д. басмачеві, з. басмача, о. басмачем, м. басмачеві, к. басмачу