бас-гітара

[bɑs-ɦitɑrɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Електрогітара з низьким діапазоном звучання, призначена для виконання басової партії в ансамблях та рок-гуртах, зазвичай має чотири струни, налаштовані на квінту нижче за звичайну гітару.

  2. (Мистецтво) –

    Акустичний струнний щипковий інструмент родини гітар з низьким регістром, що використовується в деяких жанрах народної та естрадної музики.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бас-гітара, р. бас-гітари, д. бас-гітарі, з. бас-гітару, о. бас-гітарою, м. бас-гітарі, к. бас-гітаро

Більше записів