барвник

[bɑrʋnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Хімія) –

    Речовина, що надає певного кольору іншим матеріалам або об’єктам, використовується для фарбування тканин, шкіри, харчових продуктів тощо; фарба, пігмент.

  2. (Біологія) –

    (у біології) Пігмент, природна забарвлююча речовина в тканинах рослин і тварин (наприклад, хлорофіл, каротин, гемоглобін).

  3. (Хімія) –

    (у харчовій промисловості) Харчова добавка, що використовується для надання або відновлення кольору продуктам харчування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. барвник, р. барвника, д. барвникові, з. барвник, о. барвником, м. барвникові, к. барвнику

Більше записів