1. Властивість предмета, явища або образу, що полягає в насиченості, різноманітності або яскравості кольорів; колоритність.
2. Переносно: виразність, емоційна насиченість, образність мови, художнього твору тощо; експресивність.
Словник Української Мови
Буква
1. Властивість предмета, явища або образу, що полягає в насиченості, різноманітності або яскравості кольорів; колоритність.
2. Переносно: виразність, емоційна насиченість, образність мови, художнього твору тощо; експресивність.
Приклад 1:
Став об’єктивною маши – ною, і вся барвність, і звучність його єства, і гнучкість його душі зникли. Неначе без характеру остався…- І ти не бачилася більше з ним? — Невідомий автор