Значення
- (Мистецтво) –
Художній стиль у європейському мистецтві XVII–XVIII століть, що характеризується динамічністю, емоційною напруженістю, виразністю форм, пишністю, контрастністю та прагненням до величі; період розвитку цього стилю в історії культури.
- (Література) –
Період в історії української літератури (кінець XVI–XVIII ст.), представлений переважно духовною та полемічною прозою, віршованими творами, драмами, для якого характерні риторичність, символіка, алегоричність, поєднання релігійних і світських мотивів.
- (Література) –
Переносно: щось надмірно складне, вичурне, занадто розкішне або химерне.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бароко, р. бароко, д. бароко, з. бароко, о. бароко, м. бароко, к. бароко